у північній америці може статися сильний землетрус

У середньому обсяги окису вуглецю на 26 лютого досягали від 5000 ppbv на південно-заході Канади до 40 000 ppbv — біля узбережжя Каліфорнії. В залежності від місцевості ці значення в 50-265 разів перевищують фонові рівні, складові в нормальних умовах близько 150 ppbv. Пікові показники фіксуються в Північній Каліфорнії недалеко від міста Еврика та південного краю зони субдукції Каскадии (лінійно протяжна зона, уздовж якої відбувається занурення одних блоків земної кори під інші), а також в Центральній Каліфорнії – на північ і захід від Лос-Анджелеса вздовж лінії розлому Сан-Андреас.

За попередніми оцінками, причина аномалії має геологічне походження. Крім високих показників окису вуглецю, відзначається підвищення рівня діоксиду сірки з піковими значеннями, на південно-заході Каліфорнії.

Варто відзначити, що ні одна велика американська чи канадська геологічна організація досі не представила доповіді з приводу цієї події. Тим не менш, більш ранні наукові дослідження в галузі прикладної геохімії вказують на те, що великі викиди окису вуглецю та діоксиду сірки можуть бути ознакою потужного землетрусу. У всякому разі, аналогічна ситуація спостерігалася в січні 2001 року в індійському місті Гуджарат, де від підземного поштовху магнітудою 7.7 загинули більше 20 000 чоловік. Тоді високі рівні окису вуглецю були зафіксовані приладом на борту супутника Terra.Аналіз супутникових даних показав найбільший пік концентрації окису вуглецю 19 і 20 січня 2001 року – за тиждень до підземного поштовху в Гуджараті. Після землетрусу, що стався 26 січня, концентрація газу знизилася.

На думку вчених, перед землетрусом окис вуглецю витісняється з землі внаслідок накопичення тиску, який чинить вплив на гідрологічний режим навколо епіцентру. В даний час підвищення рівня окису вуглецю вздовж основних ліній розломів біля західного узбережжя Північної Америки викликає деякі побоювання.